{"product_id":"2940154392096","title":"Golodomor","description":"\u003cp\u003eСТРИВОЖЕНА МУЗА\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eНині українська поезія — стривожена, зорююча, колюча. Поезію серця неможливо переоповідати, доводити; це річ значною мірою невдячна.\u003cbr\u003eЗа фахом Ніна Виноградська — інженер, а за покликанням — поет, що дбає про долю і волю матері України. Національна свідомість поетеси витікає з чистих, цілющих криниць і ваших душ.\u003cbr\u003eПоезія Ніни Виноградської палаюча. Як вам буде тоскно і холодно — приходьте, і вас обігріє і ніколи не обпече. Тільки не обходьте будинок її, там світло горить до рання. Ходімте на світло!\u003cbr\u003eПеречитую поезії з її замріяних поетичних збірок, які видані зоряно, ніжно. З довірою гортаю сторінки книг. Вони світяться радісно, інколи печально... Сумні спогади з дитячих літ... Хтось ставав полем, колоском, калиною на обрії... А її долю кликала козацька пісня і шабля, шабля і пісня, так рано здоросліла.\u003cbr\u003eНіна Іванівна Виноградська — поет-гуманіст, правдолюб, готова стояти на смерть за Україну. Бо страшний танець бузувірів, інших волоцюг, котрі пруть нагло на рожен у нашім краї. І тому треба рятуватися і рятувати дух. Ніна Іванівна — поет, громадський діяч і чесна, і мужня людина, не підвладна повівам вітру. Останнім окрайцем хліба поділиться, людині не відмовить, не здаленіє, в біді не покаже спини, затямте собі... Ось її пружні рядки:\u003cbr\u003eМи звідти всі. Ми з того родоводу,\u003cbr\u003eЩо сім тисячоліть пережива...\u003cbr\u003eНема для мене кращого народу,\u003cbr\u003eНіж той, про кого всі оці слова!\u003cbr\u003eПоезія Ніни Виноградської така, яку не можна не почути, не читати, вона, наче молитва,— земна і небесна. Небесна і земна... Вдумаймось у ці рядки:\u003cbr\u003eСпаси нас, Боже, від усіх невдач,\u003cbr\u003eВід злих людей і поговорів різних.\u003cbr\u003eА в кожнім домі хай затихне плач,\u003cbr\u003eСпаде тягар тих ланцюгів залізних,\u003c\/p\u003e\u003cp\u003eЯкі скували душі чорним злом\u003cbr\u003eІ залишили в них глибокі шрами.\u003cbr\u003eЗігрій нас, Боже, вірою й теплом\u003cbr\u003eІ змий гріхи небесними дощами.\u003cbr\u003eНе зашивайте вуста пророкам... Кожна клітина, кожен нерв оголений, кожен мускул судомиться од болю, од неправд, а скільки цих правд розвелось у світі, а скільки ще напівправд, а скільки жорстокості — все це треба знести і залишитися людиною і поетом. Поезія Ніни Виноградської свідчить, що зріст і змужнілість автора відчутні. Хочеться побажати авторці широких і глибоких звершень, бо серед поетів Слобожанщини її поезія займає окреме, осібне місце. Байдужість суспільства приспана, і то надовго, можновладцями... То гострімо шаблю, із шаблею сідаймо на блакитного коня. Звісно, не всі повернуться живими із походу, але ж пісня прилетить до отчого порогу... Гострімо ж шаблю... Благословіть нас, мамо! Калина на обрії…\u003cbr\u003eМикола Козак, поет\u003c\/p\u003e","brand":"Mykhaylo Kubakh","offers":[{"title":"Default Title","offer_id":47103527485680,"sku":"2940154392096","price":1.99,"currency_code":"USD","in_stock":true}],"thumbnail_url":"\/\/cdn.shopify.com\/s\/files\/1\/0737\/7593\/9824\/files\/2940154392096_p0.jpg?v=1764066927","url":"https:\/\/shop-qa.barnesandnoble.com\/products\/2940154392096","provider":"Barnes \u0026 Noble (DEV)","version":"1.0","type":"link"}